Сьогоднішні реалії життя показують нам масову зорієнтованість людей на матеріальну забезпеченість, конкурентоспроможність, що аж ніяк не є духовними вартостями. Водночас значно послабився авторитет суспільних традицій, внаслідокчого спостерігається приниження людської гідності, культ сили. Такі духовні підміни вимагають нового підходу до виховання у малюків загальнолюдських вартостей.

Гуманність визначається як людяність, любов до людей, повага до їхньоїіндивідуальності, увага до потреб і відчуттів.

          Щоб виховати у дошкільнят такі якості, варто обговорити з ними такі питання: «Що ти знаєш про маму? Скільки років мамі? Якою мама була в твоєму віці? Що мама любить? Що їй більше подобається слухати музику, читати, вишивати, малювати? Чим твоя мама відрізняється від інших жінок? Чи є у мами подруги? Як мама ставиться до своєї мами? Як можна піклуватися про маму?».

Вже мала дитина повинна усвідомлювати, що члени сім'ї пов'язані родиннимизв'язками не лише з нею самою, а й між собою. Слід також давати дітям змогу визначити своє місце і право у вирішенні родинних справ: «Мама вважає так, тато -ось так. А як пропонуєш ти?»

       Діти повинні розуміти, що людські взаємини - то велика цінність, і їх слідпідтримувати та збагачувати. Навчайте розуміти стан іншої людини, поважати їїпочуття, рахуватися з її інтересами. Покажіть зв'язок як доброго в людських проявах (чесність, доброта, чуйність, допомога тощо), так і недоброго, щоб діти розуміли причини помилок і могли їх виправити.

Говорячи з малими про чесність, запитайте, чому люди говорять неправду (бояться покарання, хочуть здаватися кращими, ніж вони є насправді, бажають мати те, чого не заробили). Отже у правди є вороги: страх, заздрість, жадібність.

           Навчайте дітей аналізувати взаємини людей, виходячи з власного їх сприйняття.Скажімо, пояснити дітям, що таке душа можна так: душа є домівкою наших почуттів. Прикладом стане розповідь про добрий ранок хлопчика Василька: «Мама вранці лагідно всміхнулась, привітала його: «Доброго ранку, синочку!» Коли разомйшли до дитячого садка, допомогли бабусі нести важку сумку, а жінці з немовлям у візку - перейти вулицю. Прощаючись з мамою, Василько побажав їй успішної праці, а зайшовши до кімнати, щиро привітався з вихователем та дітьми: «Доброго дня, Маріє Іванівно! Вітаю Вас друзі!» Хлопчик сказав Іринці, що нові стрічки їй до лиця. Того дня Василькові було добре».

Подібні розповіді допомагають дітям осягнути поняття «праця душі», що тобісамому було добре, треба робити добро людям, і тоді воно повернеться до тебе.

          Заповіді толерантного підходу до виховання дітей

1.Ніколи не карайте дітей. Головну увагу приділяйте не стільки корекції поведінки дитини, як налагодженню довірливих стосунків з нею.

2.Не засуджуйте або схвалюйте вчинки дитини - їх слід аналізувати та розуміти.

3. Ставте перед дитиною конкретні вимоги та чітко пояснюйте їй, чому в тій або іншій ситуації слід діяти  так, а не інакше.

4.Не критикуйте дитину за неуспішність, а тим паче не виставляйте на посміх, не докоряйте і не принижуйте, її помилки - це, насамперед, ваші помилки.

5.У вихованні не ставайте "над дитиною", а коли й доведеться це зробити, то лише для її захисту.

6.Уважно слухайте дитину, заохочуйте її ділитися своїми турботами.Співчувайте їй під час розмови, ненав'язливо спрямовуйте на прийняття правильного рішення.

7.Хваліть дитину від душі, вірте в неї і довіряйте їй, а головне -любіть її лише за те, що вона дитина.

8.Пам'ятайте: порівнювати дитину можна тільки з нею самою -сьогоднішню із вчорашньою.

9.Пам'ятайте: повага передбачає відсутність насильства. Нехай дитина росте й розвивається такою, якою її створив Господь. Повага - це здатність усвідомлювати унікальну індивідуальність дитини. Любов - означає віддати іншому свою радість, свій інтерес, свої розуміння, знання, почуття.